Четвертий окремий медичний батальйон 3-го армійського корпусу реалізовує унікальний проект – створення клінічного банку крові для власних потреб. Про порятунок життів військових в умовах фронту та забезпечення донорською кров’ю розповів керівник проекту з позивним «Араміс».
Кор. «ВК»: Почнемо з запиту на банк крові – які проблеми вирішує проект?
«Араміс»:По-перше – це оперативність надання допомоги. Наявність запасів крові в самому батальйоні дають змогу швидко проводити трансфузію без затримок на доставку з інших медустанов. Друге – ми зменшуємо залежність від логістики особливо в умовах обстрілів або коли заблоковані шляхи. Також можемо вирішувати питання забезпечення рідкісними групами крові – тобто, ми можемо цілеспрямовано зберігати рідкісні групи або більшу чи меншу кількість резус негативної крові.
Постійна наявність крові дозволяє швидко стабілізувати стан поранених і, відповідно, значно зменшити летальність. Також вирішує питання готовності до масових втрат і надходжень.
«Араміс»: Це забезпечений резерв, що дозволяє діяти без очікування нових замовлень. Також він вирішує питання гнучкості у веденні бойових дій. Завдяки мобільності стаціонарний банк крові дозволяє діяти підрозділу більш автономно за різних умов.

Кор. «ВК»: У чому суть роботи банку крові?
«Араміс»:Банк крові не виготовляє якісь компоненти. Тобто не займається повним циклом переробки, як це роблять центри крові в цивільному житті або у військових структурах у госпіталях. Нашим ключовими завданнями є зберігання компонентів крові, еритроцитарної маси, цільної крові, свіжозамороженої плазми, кріопреципітату та інших, які використовуються.
Наявність постійного стратегічного запасу забезпечує підтримку правильних умов зберігання цих компонентів крові й контроль за умовами
Суть роботи полягає також у тому, що банк крові займається розподілом і видачею. Так як не виробляється на місці продукт, банк крові приймає від постачальників, як центр крові чи якась виїзна бригада тощо компоненти крові для себе. А потім проводить облік, маркування, інвентаризацію та видає для трансфузій для підрозділів для використання. Контролює якість, обліковує – тобто, слідкує за термінами придатності, за умовами зберігання, за своєчасним поновленням запасів, за наявністю стратегічного запасу, який не повинен знижуватися ніколи, щоб кров завжди була під рукою, використовує мінімальну діагностику (здійснює визначення групової резус сумісності).

Для прикладу, можна проводити експрес-тестування на інфекціях, які можуть передаватися з кров’ю. Це зазвичай 4 інфекції: гепатит В та гепатит С, а також ВІЛ-інфекція та сифіліс. Проби на сумісність при переливання банку крові також опційно може виконувати, планує запаси (тобто, які групи частіше потрібні, які потрібні рідше, який об’єм треба оновлювати, коли замовляти нові партії крові). Як висновок – це логістично-медичний, логістично-клінічний хаб, який повинен забезпечити швидкий доступ до безпечної крові, але він не є виробничим об’єктом. Головне завдання – мати кров під рукою постійно та надавати її тоді, коли це необхідно для якогось підрозділу.
Кор. «ВК»: Хто був ініціатором створення банку крові та чи були труднощі в запуску проекту?
«Араміс»:Ініціатором створення було керівництво Медичної служби корпусу і керівництво Окремого 4-го медичного батальйону. Щодо труднощів запуску проекту – важким був пошук спеціалізованого обладнання для банку крові. Адже це займає певний час. Аби цей проект розвивався, як і будь-який інший підрозділ, і якщо брати на прикладі медичних підрозділів, потрібна чітка організація процесів роботи, дотримання стандартів якості, дотримання операційних процедур, наявність персоналу навченого і кваліфікованого для роботи у такому підрозділі, наявність обладнання, яке відповідає стандартам і вимогам для функціонування банку крові, вдосталь бажання й ініціативності для того, щоб це робити.
Кор. «ВК»: Як цивільні донори можуть здати кров для потреб саме вашого батальйону – адже не секрет, що у кожному регіоні України відбуваються забори, і люди йдуть туди?
«Араміс»:Конкретно для нашого батальйону цивільні донори здати кров, нажаль чи на щастя, не можуть. Це відбувається таким чином, що цивільні здають кров у цивільній системі служби крові, у спеціальних центрах. І цивільні центри за заявками від координаторів за замовленням відправляють цю кров вже на розподіл до різних підрозділів, секторів Сил безпеки та оборони. Тому конкретно для якогось банку крові чи для будь-якого визначеного підрозділу неможливо здати сьогодні окремо кров.

Кор. «ВК»: Розкажіть історію порятунку людини, яка вижила саме завдяки тому, що отримала безальтернативне переливання з запасів клінічного банку 4-го окремого медичного батальйону?
«Араміс»:Історій таких дуже багато. В загальному без наявності компонентів крові в підрозділах дуже багато буває моментів коли поранений міг не вижити – лише через те, що не було в наявності крові, не було якихось інших компонентів крові, і так далі.
Кожен тяжкий поранений, який заїжджав до нас, і якому надавалася допомога з використанням трансфузій (це коли переливали людині пораненій кров, еритроцитарну масу чи інші компоненти, як плазму), по великому рахунку отримати кров у іншому місці на тих етапах, де надавалася йому допомога, дійсно було неможливо
Кров на етапах евакуації для таких поранених перебувала на умовному стабілізаційному пункті. Її не було раніше, на позиції, її не було на етапі медичної евакуації і так далі. Найближче місце, де такі поранені могли отримати кров для стабілізації і покращення свого стану – це могла бути передова хірургічна група або вже на подальшому етапі евакуації якийсь мобільний або стаціонарний шпиталь. Тому для поранених, які до нас приїжджають в принципі немає альтернативи щоб отримувати кров десь ще, на попередніх етапах. А без тієї крові, яка була в нас, вони могли б, нажаль, не доїхати до наступного етапу.
Кор. «ВК»: Який досвід для інших військових підрозділів має 4-й окремий медичний батальйон?
«Араміс»:Якщо говорити в контексті банку крові, як приклад для підрозділів – це мати власну систему запасу крові за рівнем бойових дій, а не покладатися на якусь нецентралізовану логістику, не знаючи, коли будуть вирішені питання з доставкою і чимось таким.
Напевно, я б додав сюди як приклад дотримання стандартів цивільної медицини навіть на фронті. Бо кров – виготовлення, зберігання, застосування і інше – це по великому рахунку більше царина цивільної медицини. Практично всі протоколи і ліцензії прописані для цивільної медицини. Ми намагаємося дотримуватися максимальної якості, стандартів цивільної медицини.

Як приклад для інших – налагодження донорської культури та готовності до забору крові. Оскільки банк крові сам по собі не виконує функцію виготовлення продукту, конкретно в нашому банку крові не може прийти військовослужбовець і виконати донацію, здати кров за бажанням.
Але пропаганда донорства в загальному як в підрозділах, так і загальна всеукраїнська пропаганда донорства дуже корисна і насправді повинна бути. Тому що потреба в крові для сектора безпеки і оборони дуже велика. І в цивільному житті потреба в крові також не зменшилась, частково навіть збільшилась, враховуючи, що немає зараз безпечного місця на території нашої держави.
Читайте також: Христина Пучковська: шлях жінки від культуролога до військового медика
Як приклад для інших підрозділів – інтеграція з тилом, цивільним сектором, зменшенням кількості бюрократичних моментів, думаю що теж могли б щось з цього взяти. Ще – наші підходи до стандартизації та навчань. Є впроваджені протоколи роботи банку крові, персонал проходить навчання за алгоритмами, проходить офіційні навчання, отримують сертифікати. Таке-собі інституційне оформлення знань та передача досвіду іншим частинам, підрозділам, це як варіант.
Якщо йдеться не про банк крові, а в загальному щодо 4-го окремого медичного підрозділу – я сказав би бажання на перше місце ставити життя та здоров’я пораненого, постраждалого. Ми шукаємо завжди найвищі стандарти, найсучасніше обладнання, намагаємось керуватися найсучаснішими протоколами, які тільки можуть бути. В тому числі іноземними протоколами у наданні невідкладної допомоги. Стандартизуємо свою допомогу, постійно удосконалюємось і навчаємо персонал.